A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Васильковецька громада
Тернопільська область, Гусятинський район

с. Крогулець


Богдан Сильвестрович Лепкий
(9.11.1872-21.07.1941) — письменник, літературознавець, перекладач, педагог та громадський діяч


Народився 4 листопада 1872 року в с. Крегульці, нині с. Крогулець Гусятин-ського району. Брат Миколи та Левка Лепких. Дід його був священиком, батько — письменником, відомим під псевдонімом Марко Мурава. Основи шкільної науки здобував удома під керівництвом батька та в Бережанській гімназії. Там співав у хорі, яким керував Д. Сочинський. Захоплювався малюванням, театром. Восени 1891 р. вступив до Академії мистецтв у Відні, але згодом перевівся на ! філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та і історію літератури. З другого курсу перейшов на філологічний факультет Львівського університету, де під час навчання брав активну участь у літературознавчих і суспільно-політичних дискусіях, етнографічних експедиціях, молодіжних товариствах.

Після закінчення університету в 1895 р. викладав українську, польську та німецьку мови, історію та географію в Бережанській гімназії. Упродовж 1899-1914 рр. обіймав посаду професора української мови та літератури Ягеллонського університету в Кракові. У цьому місті родина Лепких створила своєрідний інтелектуальний клуб, де збиралися українські письменники й митці. Співпрацював Б. С. Лепкий із товариством «Рідна школа» щодо видання дитячої літератури й підручників, куди ввійшли і його твори. Численні прозові твори Б. Лепкого дру-

кувалися на сторінках різних періодичних видань. Одночасно він активно пропагував українську літературу, робив переклади польською мовою, друкував літературознавчі праці, часто влаштовував літературні вечори, присвячені видатним діячам української культури.

Під час Першої світової війни Б. Лепкий перебував спочатку в Яремчому, потім в Австрії та Німеччині, працював у таборах для військовополонених, де сприяв нормалізації життя емігрантів — домагався повернення на батьківщину захоплених у полон українських вояків, активно співпрацював із Союзом визволення України. У Берліні організував та очолив Товариство вищої освіти, викладав в Українському Червоному Хресті та на курсах українознавства. Підтримував зв'язки з політичними діячами ЗУНР, УНР, Гетьманату.
У 1925 р. Б. Лепкий очолив кафедру української літератури на факультеті слов'янських студій Ягеллонського університету. До свого 60-ліття, яке широко відзначалося в 1932 р., здобув ступінь звичайного професора цього закладу, звання дійсного, а згодом — почесного члена НТШ, науковий ступінь почесного доктора Українського вільного університету в Празі.

Великий громадський та науковий авторитет письменника сприяв обранню його у 1938-1939 рр. членом Польського сейму у Варшаві.

Літературна творчість Б. С. Лепкого надзвичайно велика та різноманітна. За кількістю написаного він поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Ще в Бережанській гімназії почав писати вірші, оповідання, поеми. Перші публікації надруковані в 1895 р. у газеті «Діло», а останні — у 1941 р.

Загалом його творча спадщина — понад 80 власних книг, серед яких: велика історична повість «Мазепа» у трьох частинах («Мотря», «Не вбивай», «Бату-рин»), твори «Полтава», «Бої», «З-під Полтави до Бендер», «Крутіж», трилогія спогадів «Казка мойого життя», двотомний оригінальмий твір «Начерк історії української літератури», велика праця «Наше письменство: короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів», а також повісті, оповідання, казки, збірки віршів та поем, п'єси, переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного й мистецького спрямування, опубліковані в численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках.

Б. Лепкий — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Серед них: «Слово о полку Ігоревім» у віршованих перекладах сучасною українською мовою, 14-томне «Повне видання творів Т. Шевченка», проредагував також це видання польською мовою. Уклав підручники для дітей— «Читанку», «Буквар», писав для них казки та повісті.

Як художник залишив автопортрети, портрети рідних і діячів української культури, пейзажі, ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т. Шевченка, «Історії України» М. Аркаса, а також ряд мистецтвознавчих публікацій. У Жов-чівській церкві на Івано-Франківщині збереглося 10 образів його роботи. Спроектував обкладинки до повістей І. Нечуя-Левицького та кількох віденських календарів, проілюстрував деякі власні твори, у т. ч. збірку «За люд», виконав обгортки до циклу повістей. У Кракові Б. Лепкий зібрав галерею картин та колекцію різь-бярських робіт визначних українських митців, зберігши ці цінні пам'ятки культури (портрет І. Мазепи роботи О. Куриласа, портрети і пейзажі М. Бойчука, І. Труша та ін.).

Після окупації нацистами Польщі в 1939 р. Богдан Лепкий втратив професорську посаду. Масові акти насильства, що чинили нацисти, пригнічували його і внаслідок серцевого нападу 21 липня 1941 року письменника не стало. Похований він у Кракові на Раковецькому цвинтарі.

При радянській владі твори Богдана Лепкого, як буржуазного націоналіста, були під забороною. Тепер же в Бережанській гімназії, де колись навчався письменник, та в с. Крогульці створено музеї, а його твори видаються та вивчаються в школі, втілюються в сценічних виставах, досліджуються в наукових монографіях.

Широкою популярністю користується пісня на слова Б. Лепкого та музику його брата Левка Лепкого «Видиш, брате мій...». У Тернополі відзначено місця перебування видатного земляка, його ім'я носить одна із шкіл та обласне літературно-просвітницьке товариство.

Редакція журналу «Тернопіль» заснувала й періодично вручає Всеукраїнську літературно-мистецьку та громадсько-політичну премію ім. братів Богдана та Левка Лепких.
 

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь