с. Нижбірок

Мико́ла Січи́нський народився в 1850,  у селі Нижбірок Гусятинського району —помер  8 серпня 1894 у с. Стопчатів (тепер Косівського району) — громадський діяч, український греко-католицький священик, посол до Галицького сейму (з 1883 р.), один з діячів «Нової ери».

Походив з сім'ї священика.  Закінчив державну ґімназію у місті Тернопіль,  Львівську духовну семінарію.

Висвячений 1871 року. Сотрудник (помічник) пароха Копичиців, від 1884 року парох: Чернихівців, Винників біля Львова у 1891—1893 роках, Стопчатова з 1893 року. Член Збаразької повітової ради. Посол до Галицького сейму 5-го (округ Копичинці — Гусятин, IV курія, входив до «Руського клубу»^[4]), 6-го скликання (округ Збараж,, IV курія, входив до «Руського клубу», «Клубу староруської партії»). Після його смерті 1894 року в окрузі був обраний 6 листопада 1894 року Федорович Тадей. Один з головних речників угоди «Руського клубу» з «Польським колом» у Галицькому сеймі («нова ера»).