Основні заходи профілактики виробничого травматизму

Основними завданнями профілактики травматизму є: популяризаці безпечних умов праці; інформування працівників про їхні права й обов’язки в галузі охорони праці; поширення позитивного досвіду щодо створення безпечних умов праці на конкретних робочих місцях; профілактика аварій, виробничого травматизму і професійних захворювань; інформування про прийняті нормативно-правові акти з охорони праці; засоби колективного та індивідуального захисту; порядок їх використання та надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Для здійснення профілактичних заходів та усунення причин, що призводять до нещасних випадків або аварій на виробництві роботодавець зобов’язаний:

- забезпечити підвищення кваліфікації всіх працівників з питань безпеки праці та запобігання виробничому травматизму;

- визначити коло працівників, які виконують роботу у важких, шкідливих чи небезпечними умовах, а також такі, де є потреба в професійному доборі;

- забезпечити спеціальне професійне навчання, щорічне навчання з питань охорони праці працівників зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою, навчання посадових осіб, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного виконання робіт та під час прийняття на роботу, проведення всіх інструктажів відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці;

- забезпечити працюючих засобами індивідуального і колективного захисту та контролювати їх використання працюючими;

- забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечувати суворе дотримання працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни, за необхідності використовувати заходи матеріального та адміністративного впливу до порушників трудової та виробничої дисципліни;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучати за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування при виникненні на підприємстві аварій та нещасних випадків;

- забезпечувати проведення ознайомлення всіх працівників з обставинами та причинами нещасного випадку на виробництві у разі його виникнення або аварії на підприємстві;

- впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживати заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

- розробляти за участю сторін колективного договору і реалізувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- створювати комісії з питань охорони праці на підприємствах, специфіка виробництва яких вимагає проведення з персоналом великого обсягу робіт з питань охорони, безпеки і гігієни праці та виробничого середовища.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вищезазначених вимог.

Крім того, необхідно зазначити, якщо потерпілий або підприємство не повідомили своєчасно про настання нещасного випадку, потерпіла особа залишається без страхових виплат та соціальних послуг, які передбачені з боку держави, зокрема Пенсійного фонду, а посадова особа підприємства в такому випадку, є порушником законодавства з охорони праці і на неї накладається адміністративне стягнення.

Головне управління

Пенсійного фонду України

в Тернопільській області