Відомі люди Васильковецької територіальної громади
Іван Демчишин
Демчишин Іван Миколайович народився 28 червня 1948 р. у с. Старий Нижбірок Гусятинського району (нині Васильковецька сільська територіальна громада Чортківського району) на Тернопіллі. Письменник, громадський діяч.
У 1966 р. закінчив середню школу. Потім Теребовлянське училище (1977), Рівненський текстильний технікум (1983), навчався у Рівненському інституті культури. Працював директором Палацу культури “Текстильник”, згодом – головою комітету профспілки Тернопільського бавовняного комбінату. З 1978 по 1985 р. очолював на підприємстві літературну студію “Данко”. Нагороджений медаллю “За трудову відзнаку”, грамотою НСПУ (2008). Член Національних спілок письменників (2005), журналістів (2006) України, лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких (2008).
Автор текстів багатьох пісень. Друкувався у місцевій і всеукраїнській пресі. Помер 19 червня 2009 р., похований в м. Тернопіль.
Видані книги: “Зілля любові” (1997), “Рай-цвіт” (1997), “Треба жити” (1998), “Солодке життя” (1998), “Хто серцем сонце гріє” (1999), “Не падай на дощ” (2000), “Долина Дайдай” (2000), “Бронька” (2001), “Канцони і переддень” (2002), “Максимків день” (2003), “Голос дороги” (2006).
Богдан Лепкий
Народився Богдан Теодор Нестор Лепкий 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від села Крегулець (нині – с. Крогулець Васильковецької територіальної громади Чортківського району). Брат Левка і Миколи Лепких. Батько Лева Ростислава Лепкого. Дитинство Богдана минуло у селі Крегулець. Починаючи з з 1879 року родина жила у селі Поручин, а з 1891 року – у селі Жуків (нині обидва села Бережанського району). Богдан від 1878 року протягом восьми років мешкав у Бережанах у свого діда Михайла Глібовицького – священника, віце-маршалка Бережанського повіту. Основи шкільної науки Богдану Лепкому викладав домашній учитель.1878 р. почав навчання відразу з другого класу у звичайній школі з польською мовою навчання у Бережанах.Після закінчення школи вступив у 1883 р. до Бережанської класичної гімназії з польською мовою навчання. Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі “Боян” (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів, вивчав малярство. У 1891 р. закінчив гімназію і вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Тут брав участь у роботі студентського товариства “Січ”, у дискусіях на суспільно-політичні та літературні теми, разом із Ф. Колессою займався етнографічними дослідженнями. У Відні заприятелював з художником Миколою Івасюком, продовжував малювати під його опікою; з ним приїжджав на літні канікули до Жукова, де їм позували селяни; у селі створив кілька картин на історичну тематику. Помер Б. Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові (Польща).
Микола Кучмій
(19.12.1946, с. Васильківці, нині Чортківського району Тернопільської області) – педагог, краєзнавець, літератор, бард, самодіяльний художник, громадський діяч, відмінник народної освіти УРСР (1985). Член НРУ (1990-1992), КУН (від 1994). Депутат Гусятинської районної ради (1990-1994, 2002-2006)
ОСВІТА:
- Львівський технікум легкої промисловості (1966);
- Львівський університет (1975).
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ:
- 1966—1998 — Учителював у селах Гадинківці, Крогулець;
- 1998—2002 — сільський голова Васильківців.
- 2004— редактор (2004—2006), кореспондент (2006—2008) газети «Вісник Надзбруччя».
Автор
- поетичної збірки «Кредо» (Тернопіль, 2001),
- краєзнавчого нарису про родинне село «На зламі віків» (2000),
- більше 100 памфлетів, нарисів, інтерв’ю, перекладів та ін. газетних публікацій.
Зібрав у селах Гусятинщини й опублікував у районному часописі низку краєзнавчих матеріалів. Автор і виконавець пісень. Створив більше 50 живописних полотен.
Іван Гута
Народився 7 березня 1956 року с. Васильківці, Гусятинського району Тернопільської області в родині землеробів.1976 р. — навчався на підготовчому відділенні Кам'янець-Подільського аграрного інституту, факультет економіки. З 1976 по 1982 р. студент економічного факультету цього ж інституту. 1974–1976 рр. — служба в армії, м. Чернівці. 1982–1983 Працює головою Круголецької сільської ради Гусятиського району Тернопільської обл. 1983–1984 Інструктор Гусятинського райкому партії. 1984–1985 Заступник голови колгоспу «Перемога», с. Васильківці. Через рік призначений головою цього колгоспу, у якому працює з 1986 по 1989 рік. 1989–1992 Заступник директора Гусятинського ПМК. 1992–2005 Голова СФНВГ «Мрія». 2005–2006 Начальник головного управління сільського господарства і продовольства Тернопільської обласної державної адміністрації. З 2006 року — Голова Ради директорів «Мрія Агрохолдинг», координує питання стратегічного розвитку, куратор аграрного та переробного напрямків. Почесний академік Академії аграрних наук України. 2015 рік — продає сімейний DV Bank Сергію Горбачевському та його батькам. Іван Гута неодноразово входив до числа найбагатших українців. У період із 2008 по 2014 роки його статки то піднімались до 918 мільйонів доларів, то опускалия до позначки в 277 мільйонів доларів. У 2012 році журнал «Фокус» розмістив бізнесмена у списку 20 найуспішніших аграріїв України, де він посів третє місце (земельний банк — 295 000 га). Має звання Герой України з врученням ордена Держави (23 листопада 2009).
Володимир Коваль
Народився 23 вересня 1943 року в сім'ї Михайла та Ярослави Коваль. Навчався у Васильковецькій школі, де і закінчив 8 класів. 1962 р. вступив до Борщівського технікуму механізації сільського господарства і восени був призваний в армію, де відслужив 3 роки, після чого вступив до Львівського сільськогосподарського інституту у 1965 році. Після закінчення вуза, у 1970 році починає працювати у колгоспі "Перемога" у рідних Васильківцях на посаді інженера. В 1977 році йому довіряють посаду заступника голови колгоспу, на якій він пробув до 1980 року. Пізніше, в 1982 році був обраний головою колгоспу "Перемога". Довго на цій посаді не затримався, а по службі піднявся вище, адже йому запропонували посаду головного інженера управляння сільського господарства Гусятинського району, на якій Володимир Михайлович пропрацював з 1982 по 1993 рік. У 1992 році розпочинає свій фермерський шлях, поступово розширюючи земельний банк. В 2006 році Володимиру Михайловичу присвоєно звання "Заслуженого працівника сільського господарства". На даний момент СФНВГ "Коваль" та ФГ "Ковалівське нове" обробляє понад 5 тисяч га землі.